Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Реферативна база даних (19) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Свіщенко Є$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Міщенко Л. А. Предиктори прогресування ураження сонних артерій у хворих на гіпертонічну хворобу [Електронний ресурс] / Л. А. Міщенко, Є. П. Свіщенко, О. А. Яринкіна // Серце і судини. - 2013. - № 1. - С. 47-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2013_1_9 Мета роботи - вивчення 5-річної динаміки товщини комплексу інтима - медіа сонних артерій у взаємозв'язку з динамікою артеріального тиску (АТ) і показників системного запалення, ліпідного, вуглеводного, пуринового обміну та мікроальбумінурії й виявлення предикторів прогресування ураження сонних артерій у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ). У 80 хворих на ГХ проведено первинне та повторне (через 5 років) загальноклінічне обстеження, добове моніторування АТ, допплерографічне дослідження сонних артерій та визначення вмісту в крові креатиніну, глюкози, інсуліну, С-реактивного білка, сечової кислоти і показників ліпідного спектра, а також екскреції альбуміну в добовій сечі. У хворих на ГХ прогресування потовщення комплексу інтима - медіа сонних артерій асоційовано з приростом середньоденного пульсового АТ (r = 0,26; р = 0,03), збільшенням вмісту в крові загального холестерину (r = 0,32; р = 0,003), холестерину ліпопротеїнів низької щільності (r = 0,33; р = 0,002), сечової кислоти (r = 0,26; р = 0,02) і зі зростанням мікроальбумінурії (r = 0,30; р = 0,006). Чинниками прогресування потовщення комплексу інтима - медіа сонних артерій, за даними покрокового регресійного аналізу, є початкова його товщина і вміст С-реактивного білка у крові хворих на ГХ під час первинного обстеження. | ||
| 2. | 
Свіщенко Є. П. Нефропротекторні та урикозуричні ефекти лозартану в пацієнтів з гіпертонічною хворобою [Електронний ресурс] / Є. П. Свіщенко, Л. А. Міщенко, В. Б. Безродний, О. О. Матова, Л. С. Мхітарян, І. Н. Євстратова // Український кардіологічний журнал. - 2013. - № 6. - С. 40-46 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2013_6_8 | ||
| 3. |
Свіщенко Є. П. Нова концепція оцінки серцево-судинного ризику за фремінгемськими критеріями – визначення віку судин. Перший досвід використання в українській популяції хворих на артеріальну гіпертензію [Електронний ресурс] / Є. П. Свіщенко, Л. А. Міщенко // Український кардіологічний журнал. - 2015. - № 5. - С. 95-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2015_5_13 Цель исследования - оценить сердечно-сосудистый риск в украинской популяции больных артериальной гипертензией (АГ) по показателю "возраст сердца и сосудов". В исследование включены 987 больных с неконтролированной АГ. Всем пациентам на основе оценки возраста, уровня артериального давления (АД), наличия сахарного диабета, статуса курения и содержания в крови общего холестерина и холестерина липопротеинов высокой плотности определяли расчетный возраст сосудов. В украинской популяции больных АГ выявлено несоответствие паспортного возраста пациентов возрасту их сосудов, рассчитанному по фремингемским критериям, что является следствием повышенного АД и широкой распространенности таких факторов риска, как дислипидемия (76 %), курение (29,9 %) и сахарный диабет (24 %). Показано, что наличие дислипидемии у пациента с АГ увеличивает расчетный возраст сосудов на 6 лет, а сахарного диабета - на 5 лет, по сравнению с больными с нормальными показателями липидного и углеводного обмена; курение добавляет этому показателю еще 3 года, а повышение АД от 140/90 - 159/99 до 180/110 мм рт. ст. или выше увеличивает возраст сосудов в среднем на 8 лет. Выводы. Полученные данные свидетельствуют о неблагоприятном влиянии факторов сердечно-сосудистого риска (особенно их комбинации), обуславливающем преждевременное старение сосудов. | ||
| 4. | 
Міщенко Л. А. П’ятирічна динаміка товщини інтима-медіа сонних артерій і нових факторів серцево-судинного ризику у хворих на гіпертонічну хворобу [Електронний ресурс] / Л. А. Міщенко, Є. П. Свіщенко, О. А. Яринкіна // Архів клінічної медицини. - 2012. - № 2. - С. 60-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2012_2_19 | ||
| 5. | 
Міщенко Л. А. Нові фактори серцево-судинного ризику і гіпертрофія лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу [Електронний ресурс] / Л. А. Міщенко, Є. П. Свіщенко, О. О. Матова, В. В. Радченко, М. П. Моспан // Галицький лікарський вісник. - 2012. - Т. 19, число 2. - С. 67-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2012_19_2_23 Мета дослідження - вивчити стан нових факторів серцево-судинного ризику (ССР) та їх співвідношення з гіпертрофією міокарда лівого шлуночка (ЛШ) у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ). Встановлено, що у хворих на ГХ активація неспецифічного системного запалення, інсулінорезистентність, вираженість урікемії і мікроальбумінурії асоціюються зі збільшенням ІММ ЛШ, незалежно від класичних факторів ССР. Найвпливовішими самостійними факторами збільшення ІММ ЛШ, за даними покрокового регресійного аналізу, є стать і тривалість ГХ, рівень середньодобового CAT і добовий індекс CAT, а також вираженість мікроальбумінурії, інсулінорезистентності і неспецифічного системного запалення.Мета дослідження - вивчити стан нових факторів серцево-судинного ризику та їх співвідношення з функціональним станом нирок у хворих на хронічну хворобу нирок (ХХН) II - III ступеня гіпертензивного генезу. Обстежено 293 хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ), яким функціональний стан нирок оцінювали за формулою Cockroft-Gault, а також проводили амбулаторне добове моніторування АТ, біохімічне та радіоімунне дослідження крові, визначення альбуміну в добовій сечі. Показано, що гіпертензивне ураження нирок асоційоване з мікроальбумінурією, неспецифічним системним запаленням, інсулінорезистентністю, урікемією та дисліпідемією, незалежно від традиційних факторів серцево-судинного ризику. Погіршення функціонального стану нирок у хворих на ГХ найтісніше пов'язане з віком, зі зростанням вмісту сечової кислоти і С-реактивного білка (СРБ), а також із центральним ожирінням. Відносний ризик гіпертензивної ХХН зростає з віком, зі збільшенням креатинінемії та мікроальбумінурії, а також зі збільшенням СРБ та з поглибленням інсулінорезистентності. | ||
| 6. |
Міщенко Л. А. Вплив антигіпертензивних препаратів на прозапальні і метаболічні фактори серцево-судинного ризику у хворих на гіпертонічну хворобу [Електронний ресурс] / Л. А. Міщенко, Є. П. Свіщенко, В. Б. Безродний // Галицький лікарський вісник. - 2012. - Т. 19, число 4. - С. 55-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2012_19_4_21 У дослідженні, що включило 106 хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) 1 - 2-го ступеня, проведено порівняльний аналіз впливу лікування блокаторами ренін-ангіотензинової системи (лозартан, периндоприл) і антагоністами кальцію (лерканідипін, амлодипін) на показники системного запалення, вуглеводного й пуринового обміну, а також на мікроальбумінурію, у хворих на ГХ. Одержані результати свідчать про те, що на тлі зіставного артеріального тиску терапія блокаторами РАС сприяє зменшенню проявів системного запалення, регресу мікроальбумінурії та підвищенню чутливості тканин до інсуліну, тоді як антагоністи кальцію не чинять впливу на ці показники. | ||
| 7. |
Свіщенко Є. П. Клініко-демографічні характеристики пацієнтів з уперше виявленою артеріальною гіпертензією: результати дослідження СТАРТ [Електронний ресурс] / Є. П. Свіщенко, Л. А. Міщенко // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 6. - С. 14-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_6_3 Цель исследования - изучить демографические и клинические особенности пациентов с впервые установленным диагнозом артериальной гипертензии (АГ); оценить уровень удовлетворенности пациентов назначенным лечением и изменения в самочувствии и работоспособности пациентов. Конечные точки исследования: оценка эффективности антигипертензивной терапии, впервые назначенной врачом. В открытое многоцентровое эпидемиологическое исследование СТАРТ было включено 1485 пациентов с впервые выявленной и/или нелеченой АГ из 11 областных центров Украины и г. Киева. На визите включения провели оценку демографических показателей, анамнестических данных и физикальное обследование, после чего врач по своему усмотрению назначал пациенту инициальную антигипертензивную терапию. В большинстве случаев в качестве инициальной терапии была выбрана оригинальная фиксированная комбинация периндоприла и амлодипина. Ее эффективность и переносимость оценивали на 7-е и 30-е сутки лечения. Кроме того, на заключительном визите (30-е сутки терапии) проводили анкетирование для изучения мнения пациента о результатах лечения. Среди пациентов с впервые установленным диагнозом АГ и/или никогда не леченных по поводу АГ 54,5 % были в возрасте меньше 55 лет; женщины составили 57,8 %, мужчины - 42,2 %. У 33,1 % пациентов была диагностирована АГ 1-й степени, у 54,6 % - АГ 2-й степени и у 12,2 % - АГ 3-й степени. У 77,4 % пациентов имела место гиперхолестеринемия, у 24,9 % - ожирение, 21,9 % указали на статус активного курения, 8,7 % - на наличие сахарного диабета в анамнезе. Применение комбинации периндоприла и амлодипина через 7 суток способствовало снижению систолического АД на 21 мм рт. ст, диастолического - 10 мм рт. ст.; через 30 сут - соответственно на 32 и 15 мм рт. ст. (P << 0,001 для всех показателей). Нормализация АД отмечена у 35,3 % через неделю и у 76,5 % через месяц от начала приема комбинации периндоприла и амлодипина. Выводы: профиль пациентов с впервые выявленной и/или нелеченой АГ в городской популяции Украины представлен практически в половине случаев женщинами и лицами моложе 55 лет с преимущественно мягкой и умеренной АГ. Наиболее частым спутником АГ является гиперхолестеринемия (77,4 %), каждый четвертый имеет ожирение, каждый пятый - активный курильщик. Применение у этой категории пациентов фиксированной комбинации периндоприла и амлодипина в качестве инициальной терапии способствовало быстрому достижению целевого АД - через неделю у 35,3 % пациентов, через 30 суток - у 76,5 % на фоне хорошей переносимости лечения. | ||
| 8. | 
Свіщенко Є. П. Фіксована комбінація Тіара Тріо®: раціональний вибір у лікуванні пацієнта з артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / Є. П. Свіщенко // Український медичний часопис. - 2016. - № 3. - С. 96-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2016_3_31 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |